Нерухомість

Улітку 2019 року Миша, 26-річна аспірантка з Києва, вирушає до Кракова. Вона долучається до міжнародного проєкту, присвяченого життю мігрантів. Робота, яка мала спиратися на гуманістичні цінності, поступово відкриває їй інший бік: за гучними заявами стоять політичні інтереси, а за матеріалами дослідження — люди, чиї трагедії часто залишаються непомітними.

«Нерухомість» Анни Грувер: Київ і Краків улітку 2019 року
У новому місті Миша стикається з чужим болем і життями, що руйнуються за зачиненими дверима. Насильство, зради та власні втрати позначаються на її ставленні до людей і до себе. Повернення до Києва теж постає питанням: додому має приїхати людина, яку вже змінив досвід Кракова. Саме між цими двома містами розгортається її історія.

Анна Грувер описує світ перед пандемією та повномасштабною війною. Для героїв це ще повсякденність, із її роботою, стосунками, тривогою та невпевненістю. Для оповіді — момент суспільного надламу, який легко губиться за потоком пізніших новин. Письменниця повертає увагу до цієї реальності й до людей, котрі переживали її ще без знання майбутніх катастроф.

«Нерухомість» Анни Грувер: внутрішня застиглість і пошук дому
Назва роману має подвійний сенс. Вона стосується матеріальних речей і житла, але також означає внутрішню застиглість, із якої важко вийти. Поряд із досвідом тих, хто втратив дім, у книжці постають люди, які тримаються за речі, навіть коли ті перестають бути опорою. Так розмова про переміщення стає розмовою про нерівність, безпеку й кризу цінностей.

Пам’ять у «Нерухомості» вразлива до інформаційного перевантаження: нові повідомлення про біль і руйнування витісняють те, що ще недавно здавалося визначальним. Особисте життя Миші вписане в цей рух. Поряд із тривожністю та втратами в романі є закоханість — почуття, яке виникає в непевному світі й ускладнює будь-яку спробу остаточно його пояснити.

«Нерухомість» Анни Грувер: авторка й українське видання
Анна Грувер — українська письменниця, поетка, перекладачка, членкиня PEN Ukraine. Вона народилася в Донецьку й жила там до сімнадцяти років; на початку повномасштабного вторгнення мешкала в Харкові. Її дебютний роман «Її порожні місця» вийшов у «Видавництві Старого Лева» 2022 року та увійшов до переліку найкращих книжок року за версією PEN Ukraine.

Авторка також видала поетичну збірку «За вашим запитом нічого не знайдено» (2019). Її вірші перекладали англійською, французькою, німецькою, польською, чеською, литовською та івритом. Грувер перекладає есеї й сучасну поезію з польської та на польську. Серед її перекладацьких робіт — англомовна збірка «хлопцідівчатка /boysgirls/» Кеті Ферріс (2021). Переклад «Простих Істин» Богдана Задури (2024) вона виконала у співпраці з Василем Махном.

Українське видання «Лабораторії» має 240 сторінок і тверду палітурку. Обкладинку створила Анастасія Старко. Твір містить описи відвертих сцен.