Захопившись взірцем, ми починаємо шукати причину успіху в його чи її житті, рішеннях і методах. Психологам давно відомий так званий «ефект німба»: відколи в нас склалося враження про якусь особу, всі інші її риси ми оцінюємо у світлі «німба» свого першого враження. Саме тому високих людей сприймають як кращих лідерів (і за інших рівних обставин вони отримують більшу платню). Саме тому виборці почасти оцінюють кандидатів за зовнішністю, чи в них «подоба до посади».
Найбільш помітні в наш час стосуються політичних дебатів, де механіка підтверджувального упередження особливо потужна. Давно відомо, що наша здатність сприймати політичні аргументи залежить від попередніх поглядів: прихильники різних політичних таборів, спостерігаючи за політичними дебатами своїх лідерів, упевнені, що саме їхній учасник «переміг». Представники кожного табору чутливіші до аргументів свого кандидата й менш уважні до резонів супротивника. Те саме явище спостерігається, коли представникам протилежних політичних таборів представляють однакові факти й аргументи по темі, щодо якої вони вже мають сформовану думку.
Лідер майбутнього розуміє, що не може в цьому складному й неоднозначному світі ухвалювати всі рішення самостійно. Він усвідомлює себе як людину, що створює організацію, здатну допомогти йому краще вирішувати. Лідер більше не той керівник, упевнений у своїй інтуїції, нечутливий до сумнівів і швидкий на рішення. Він погоджується певною мірою обмежити свою свободу.